МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» КОНТРОЛЬНА РОБОТА З ДИСЦИПЛІНИ «ТЕХНОЛОГІЯ ЗЕО ТА МІЖНАРОДНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ» Варіант №1 Виконав : ст. групи МЕз7-41з ЛЬВІВ-2010 1. Чи є підтвердженням письмової форми телеграф або телетайп? Віденська конвенція вказує способи укладання договорів у письмовій формі. Згідно зі ст. 13 для цілей Конвенції під "письмовою формою" розуміють також сповіщення телеграфом і телетайпом. Природно, що під час укладення договорів шляхом обміну повідомленнями телеграфом чи телетайпом стає неможливим обговорення численних договірних умов. Письмовою формою у розумінні цієї Конвенції є повідомлення телеграфом та телетайпом. Для держав, які не зробили такого застереження, чинною є ст. 11 Конвенції, яка допускає як усну, так і письмову форму укладення чи підтвердження договору, а також використання будь-яких засобів, у т. ч. й показів свідків для доказування договору купівлі-продажу. Важливе значення мають норми Конвенції, що визначають порядок укладення договору купівлі-продажу. Адже договори можуть укладатися між так званими "відсутніми" сторонами шляхом листування, обміну телеграмами, телефаксами тощо. Найскладнішим у цьому випадку вважається питання про визначення місця укладення контракту, тобто моменту, коли зобов'язання сторін набуватимуть для них юридичного значення. Віденська конвенція 1980 р. регулює укладення договорів купівлі-продажу через обмін офертою та акцептом. Здебільшого оферта та акцепт містять лише обмежене коло конкретних умов (найчастіше найменування товару, кількість, вимоги до якості, ціну і базис поставки, терміни поставки, порядок платежів). Але це зовсім не означає, що відпадає потреба в узгодженні кола інших питань. У міжнародній торгівлі у вигляді єдиного документа укладають, як правило, великі та складні договори. В більшості ж випадків договори оформляються шляхом обміну пропозиціями (оферта) та її підтвердженням (акцепт), які надсилають поштою, телеграфом і телетайпом 2. Зміст поняття "міжнародні комерційні операції" та їх види. Міжнародна комерційна операція (MKO) –— це дії, спрямовані на організацію, проведення і регулювання процесу обміну товарами, послугами і результатами творчої діяльності між двома або кількома контрагентами різної національної належності. Об'єкти МКО — процеси обміну товарами, послугами і результатами творчої діяльності. Вони визначають види МКО, які залежать від критерію систематизації . Класифікація МКО по об'єктах торгівлі розглядатиметься нижче. Суб'єкти МКО — це учасники, тобто сторони, які перебувають у договірних відносинах з купівлі–продажу товарів, послуг і результатів творчої діяльності і мають право здійснення комерційної діяльності. Міжнародна практика проведення комерційних операцій передбачає здійснення визначених видів діяльності, що складаються з етапів, на кожному з яких вирішуються конкретні завдання і виконуються формальності, пов'язані з підготовкою, оформленням, пересилкою та обробкою документів, необхідних для забезпечення виконання операції. Слід визнати, що перший (підготовчий) етап — це суто маркетингові заходи, які не є предметом даного курсу. Сам контракт (договір, угода) з'являється на другому (організаційному) етапі, Де він укладається. І нарешті, на третьому (виконавчому) етапі контракт стає головним документом для завершення МКО, який регулює взаємовідносини між контрагентами. Основні види комерційних операцій Перш за все, слід зауважити, що у цій роботі комерційними операціями вважатимуться дії, скеровані на виконання торговельних угод, за якими хоча б один з контрагентів е суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності іноземної країни. До основних комерційних операцій можна віднести операції з реальним товаром та послугами, а також допоміжні операції, що забезпечують їх виконання. Реальної правової форми комерційні операції набувають у вигляді конкретних торговельних угод, які закріплюють або забезпечують перехід прав...